Резюме - poslannia-gralia.org

Розділ 05

Коли у читацьких колах говориться про «старе» Послання, то це стосується «великого видання» 1931 року, книги «Відгуки Послання Ґраля», том І, що з’явилася у 1934 році, та окремих доповідей, які потім ще з’являлися до кінця 1937 року (почасти у журналі «Голос». Вони протиставляються Посланню Ґраля «У Світлі Істини» (том І, ІІ, ІІІ) – останній авторській редакції. При цьому Послання Ґраля «У Світлі Істини», велике видання 1931 року, часто називається «справжнім» Посланням або «первісною редакцією» Послання Ґраля. Виникає враження, що це видання 1931 року в якомусь розумінні «готовим упало з небес», тоді як остання авторська редакція подається як переробка, причому виникають ще й сумніви в тому, що цю переробку здійснив сам Абд-ру-шин. Не бачать чи не усвідомлюють, що і «велике видання» 1931 року, так само як і пізніше остання авторська редакція відображують розвиток. І в цьому «великому виданні» у порівнянні з «малим виданням» 1926 року Абд-ру-шин теж змінив послідовність, включив нові доповіді, а інші відредагував (наприклад, правопис та повторення).

У заключному слові «великого видання» 1931 року Абд-рушин висловив усвідомлення свого духовного походження та пов’язаної з цим допомоги для людей.

І якщо там він пише, що він, Абд-ру-шин, «завершив нині своє Послання людству», то це, звичайно, не означає, що йому більше нічого не треба було сказати людям, адже згодом він написав ще багато додаткових доповідей. Але разом зі змістом доповідей у тій формі він дав людям того часу «той фундамент», який робив можливим для них усвідомити у Посланні Ґраля допомогу Творця для людей. Лише завдяки цьому вони були здатні зрозуміти та провести у життя подальші роз’яснення, дані як «Відгуки Послання Ґраля».

І фраза з післямови «Як слід сприймати Послання» («Відгуки Послання Ґраля», том І) «…ви повинні залишити моє Послання незмінним…» часто використовується як аргумент, щоб «довести», що це видання не можна було змінювати. Але ця вказівка стосується лише нас як слухачів та читачів, але не самого автора. Він, як той, хто приніс Послання Ґраля, звичайно, міг змінити й форму.

Така можливість переробки ясно виражена й у трьох видавничих договорах, укладених між видавництвом ТОВ «Заклик» (Мюнхен) та Абд-ру-шином як автором від 01.10.1930 р., 19.09.1932 р. та 28.01.1935 р.:

«Пан Бернхардт зобов’язується безкоштовно виконувати необхідне коригування та перевірку друкованих аркушів. Якщо виникає необхідність переробки, то вона теж не оплачується окремо» (28.01.1935 р.).

Розуміння та втілення в життя Послання з Ґраля в ході подальших років ставало для людей все важчим. Історія показала, що переважна більшість людей вибрала інші шляхи, ніж вказані в Посланні Ґраля. І не лише більшість людей взагалі, а й декотрі послідовники Послання Ґраля, що вже визнали його життєвою допомогою.

Уже в 1937 році Абд-ру-шин говорив кільком довіреним особам, що розвиток подій робить необхідною переробку його доповідей, як випливає з листів та роз’яснень цих осіб.

Цією переробкою Абд-ру-шин займався під час свого насильницького перебування у Кіпсдорфі. У цей час, незважаючи на великі труднощі, небагатьом послідовникам Послання Ґраля вдавалося відвідати його та його сім’ю. Цим особам він говорив про переробку своїх доповідей та пояснив, що розділив Послання на три частини. Деякі з цих осіб пізніше задокументували спогади про ці відвідування у роз’ясненнях чи листах.

Навряд чи можна осягнути, як сильно повинен був страждати Абд-ру-шин в умовах свого вигнання. Внутрішні напруження та навантаження через перепони його діяльності врешті-решт стали причиною наслідків і в тілесній сфері. Під час його перебування в лікарні у листопаді 1941 року лікарі не змогли діагностувати ніякої фізичної причини та поступилися бажанню пацієнта повернутися «додому», в Кіпсдорф. Там у післяполудневу годину 6 грудня 1941 року Абд-ру-шин покинув цю землю. Його бажання повернутися додому спрямувалося назустріч цілі, що перебувала несказанно високо над цією землею.

Після того, як Абд-ру-шин пішов з життя, Марія та Ірмінгард Бернхардт продовжили його справу. Їм довелося винести важкі роки війни, доки після її закінчення у 1945 році вони не змогли повернутися на Фомперберг, земне місце діяльності Абд-ру-шина.

Через деякий час у циркулярному листі прихильникам Послання Ґраля було повідомлено, що у роки перебування в Кіпсдорфі Абд-ру-шин переробив своє Послання.

Марія та Ірмінгард Бернхардт не могли мати ніякої вигоди з факту переробки Послання Ґраля, що їм приписується час від часу. Наскільки простіше було б для них обох після війни знову друкувати «велике видання» 1931 року, «Відгуки Послання Ґраля» 1934 року та окремі доповіді, що з’явилися до 1937 року, у тій самій «старій» формі! Вони могли б уникнути багатьох турбот, неприємностей, ворожості, а також і витрат.

Лише переконаність у прагненні виконати волю Абд-ру-шина та розповсюджувати його Послання таким, яким він сам його остаточно визначив, були основою для їхніх дій.