Друга заповідь: НЕ ЗЛОВЖИВАЙ ІМЕНЕМ ГОСПОДА, ТВОГО БОГА!

Ім’я пробуджує та складає в людині поняття! Хто зганьбить ім’я та насмілиться його знецінити, той таким чином знецінить поняття! Пам’ятайте про це завжди!

Але з усіх десяти заповідей цієї ясної заповіді Господа найменше дотримуються, тобто найбільше порушують. Тисячократні види такого недотримання. Навіть якщо людина і вважає, що багато з них абсолютно безневинні та є лише легковажними мовними зворотами, вони залишаються порушенням цієї строго даної заповіді!

Саме ці тисячократні, нібито безневинні недотримання принижують святе ім’я Бога, а тим самим і поняття про Бога, яке завжди тісно зв’язане з ім’ям, позбавляють його святості перед людьми та навіть перед дітьми, паплюжать його недоторканність через повсякденне використання та зведення до звичайного мовного звороту!

Людей не зупиняє навіть те, що при цьому вони виставляють себе на посміховище. Я не буду наводити жодного з багатьох висловів, бо це ім’я надто високе та священне! Але кожній людині варто хоча б протягом одного дня прослідкувати за цим, і вона, ймовірно, буде вражена надзвичайно великою кількістю порушень Другої заповіді людьми обох статей, старими і малими, аж до дітей, ледве здатних скласти правильну фразу. Бо як співають старі, так цвірінькає і молодь!

З цієї причини саме приниження Бога часто виявляється серед першого, чому вчиться молодь у таких порушеннях Божих Законів, що лише здаються безневинними!

Але вплив цього – найгірше з усіх порушень! Він просто спустошливо розповсюдився серед усього людства, не лише серед християн, але й серед мусульман, іудеїв та буддистів, повсюди чується одне й те ж, аж до відрази!

Що ж тоді для людини може ще означати ім’я «БОГ»?! Воно знецінене, на нього звертають навіть менше уваги, ніж на найдрібнішу монету! Значно менше, ніж на зношене вбрання. І ця людина землі, яка зазвичай удає з себе таку розумну, вважає це безневинним, грішить в цьому більше сотні разів протягом одного дня!

Де ж поміркованість, де найменший прояв відчуття? Ви теж ставитеся до цього зовсім байдуже, спокійно слухаєте, коли найсвятіше з усіх понять так утоптується в бруд повсякденності!

Але не помиляйтеся! Тим самим рахунок боргів у потойбічному світі безжалісно збільшений для кожного, хто грішив у цьому! І не так легко спокутувати саме цей гріх, бо він тягне за собою погані наслідки, що далеко йдуть, які повинні будуть позначатися аж до третього та четвертого покоління, доки у цій череді поколінь не з’явиться людина, яка прийде до розуміння та покладе край цьому зловживанню.

Тому старайтеся боротися проти цієї шкідливої звички у колах близьких вам людей. Але перш за все обріжте спочатку з усією, що ще мається у вас, енергією свої власні нитки карми, аби рахунок боргів не став більшим, ніж він уже є в цьому. Не вірте у легке спокутування на тій підставі, що досі ви при цьому нічого поганого не думали! Адже шкода від цього точно така сама! І гріх проти заповіді безумовно залишається! Ви ж її дуже добре знали.

Якщо ви не намагалися як слід з’ясувати для себе її значення, то це ваша провина! Тому вам і не може бути зроблено ніякої знижки! Слухайте та вчиняйте так, щоб ще на землі ви змогли багато що спокутати.

Інакше жахливим буде болото, яке очікує вас, коли ви прийдете у потойбічний світ, та яке буде перепоною на шляху, що веде вгору.

Однак не лише окрема людина, а й влада протягом століть демонструвала свій опір цій заповіді, примусово вимагаючи від людей присягань, насильно штовхаючи їх на порушення цієї заповіді під загрозою земних покарань, якщо вони не виконували її вимог. Але потойбічне покарання набагато тяжче, і воно впаде на всіх тих, хто вимагав присягання, а не на тих, хто під тиском мав присягатися. Христос теж іще раз ясно сказав:

«Хай ваше слово буде “так” чи “ні”, бо те, що більше цього, – від лукавого!»

Адже ж влада мала силу надати вирішальну вагу цьому «так» чи «ні», караючи за лжесвідчення перед судом так само, як за порушення присяги! Цим вона могла підвищити цінність слів перед судом до того рівня, який був потрібний для вироку. Тому не треба було примушувати людей порушувати заповідь Бога!

Але ще гірше робили церкви та їх представники, які, закликаючи Бога, піддавали найжахливішим тортурам своїх ближніх, закликаючи Бога, спалювали їх, якщо ті не гинули раніше від мук.

Усім добре відомий та славнозвісний своєю жорстокістю римський імператор Нерон у муках, яким він піддавав християн, не був таким мерзенним, таким гідним осудження, як багато церков зі своїм величезним списком гріхів проти Божих Законів! По-перше, він не так багато вбив та замучив, а по-друге, не з такими лицемірними закликами до Бога, які у такому вигляді повинні вважатися одним з найбільших богохульств, які в змозі вчинити людина.

Нема ніякої користі від того, що ті самі церкви сьогодні засуджують те, що у свій час, на жаль, злочинно коїлося ними надто довго, адже припинили вони це не добровільно!

Та ще й сьогодні вони чинять майже так само у взаємній, лише більш прихованій ворожнечі та в іншій, більш сучасній формі! Тут теж з часом змінилася лише форма, але не живе ядро! Проте лише це ядро, яке так охоче приховують, враховується перед Божим Судом, зовнішня форма – ніколи!

І ця сучасна форма, що лише здається безневинною, була породжена тою самою невимовною духовною зарозумілістю представників усіх церков, як і досі. А де нема гідної осудження зарозумілості, там виявляється порожня пихатість, що опирається на земну владу церков. Ці вади доволі часто дають в результаті найбільш неподобну ворожнечу, яка ще й переплітається з земними розрахунками на поширення свого впливу, аж до прагнення великого політичного значення.

І все це робиться з ім’ям «БОГ» на їхніх вустах, отже мені хотілося б, подібно до Сина Божого, ще раз крикнути: «Своєю поведінкою доми Отця мого, вважаючи, що вони мають бути вам на славу, ви перетворили у вертепи розбійників! Ви називаєте себе служителями Слова Божого, одначе стали служителями своєї гордині!»

Кожен католик вважає себе перед Богом значно кращим, ніж протестант, хоча для цього нема підстав, а кожен протестант вважає, що він більш знаючий, більше просунувся вперед і тим самим більш близький до Бога, ніж католик! І це всі ті, хто стверджує, що вони послідовники Христа, що формують себе за Його Словом.

Дурні обидві сторони, які опираються на те, що перед Божою Волею взагалі не має значення! Саме вони всі грішать набагато більше проти Другої заповіді, ніж послідовники інших релігій; адже вони зловживають ім’ям Бога не лише у словах, а й у вчинках, усім своїм способом життя, навіть у своєму так званому богослужінні.

Вони дають кожному, хто мислить та уважно спостерігає, лише страхітливий приклад беззмістовних форм та порожнього мислення. Саме у безмежній зарозумілості, бажаючи змусити себе та своє оточення повірити в те, що вони вже мають місце на Небесах попереду іновірців, вони найбільше ганьблять поняття Бога!

Зовнішні церковні обряди, хрещення та багато іншого тут ні до чого! Лише внутрішня людина повинна постати перед Судом! Запам’ятайте це, ви, пихаті, кому вже передвіщено, що в день Суду, багато про себе думаючи, вони будуть гордовито походжати з прапорами, у парадному вбранні, щоб радісно отримати свою нагороду. Але вони ніколи не досягнуть Царства Духа у підніжжя Божого Престолу, бо отримають нагороду, що належить їм, раніше, ніж туди прийдуть. Льодяний подув змете їх наче лушпиння, що не має ніякої цінності, бо вони не мають у собі чистого смирення та справжньої любові до ближнього!

За своїм родом вони найгірше зловживають ім’ям «БОГ», є найбільшими порушниками Другої заповіді!

Всі вони служать Люциферові, а не Богу! І тим самим глумляться над усіма заповідями Бога! Від першої до останньої! Але здебільшого над цією Другою, порушення якої в цьому разі є найбруднішим спаплюженням поняття Бога в імені Його!

Стережіться й надалі легковажно обминати цю заповідь! Відтепер строго слідкуйте за собою та своїм оточенням! Пам’ятайте, що якщо ви неухильно виконуєте дев’ять заповідей, а однієї не дотримуєтеся, то врешті-решт ви все ж таки загинете!

Якщо заповідь дається Богом, то це вже доказ того, що її не можна сприймати легковажно, що її треба виконувати хоч би що там було! Інакше вона ніколи не була б дана вам.

Не наважуйтесь молитися, якщо ви не здатні всією душею вібрувати разом зі словами, та стережіться поставати перед вашим Богом бездумними балакунами, бо тоді ви будете винні перед Ним у зловживанні ім’ям Бога.

Перед тим як просити Його про щось, обміркуйте серйозно, чи справді це вкрай необхідно! Не заплутуйтесь у формальних молитвах, торохтіти які у певний час стало поганою звичкою у практиці всіх релігій. Це не лише зловживання, а й ганьблення Божого імені!

У радості чи горі гаряче відчуття без слів має набагато більшу цінність, ніж тисяча словесних молитов, навіть якщо це відчуття триває лише долю миті. Адже тоді таке відчуття завжди щире та нелицемірне! Тому воно також ніколи не буде зловживанням поняття Бога.

Це священний момент, коли людський дух, що просить або дякує, готовий впасти ниць перед сходинами Божого Престолу! Це ніколи не повинно ставати бурмотінням за звичкою! І з боку служителів церкви також!

Людина, яка здатна використовувати ім’я Боже у всіх можливих та неможливих повсякденних випадках, не має найменшого уявлення про поняття «Бог»! Як людський дух, вона повинна мати здатність передчути Бога хоча б один раз у своєму земному житті! Але цього одного разу вистачило б для того, щоб вона позбулася всякої охоти до легковажного порушення Другої заповіді! Тоді вона вічно буде нести в собі потребу вимовляти ім’я «БОГ» лише у найвищій чистоті усієї своєї внутрішньої суті!

Хто цього не має, той дуже далекий від того, щоб бути гідним навіть Слова Божого, та ще менше – увійти у Царство Бога, насолоджуватися Його близькістю, що дарує блаженство! З цієї причини і заборонено виготовляти образ Бога-Отця за людським розумінням! Будь-яка спроба такого роду неодмінно приведе лише до жалюгідного применшення, бо ані людський дух, ані людська рука не здатні споглянути у видінні та закріпити в земному образі навіть найменшу частину дійсності! Найвищий витвір мистецтва у цьому міг би бути лише сильним приниженням. Одне лише Око у своєму невимовному сяянні дає натяк на все. –

Ось яка піднесена та незбагненна для вас велич, яку ви зосереджуєте у слові «БОГ» та яку з легковажною зухвалістю ви часто насмілюєтеся використовувати як найбуденніше з порожніх та бездумних висловів! Ви повинні будете дати звіт за таку вашу поведінку!