Хто чесною працею та чесною торгівлею намагається дістати прибуток, той може спокійно очікувати виклику за цією заповіддю під час Великої Розплати, бо вона мине його, не завдаючи ударів. Власне кажучи, виконувати всі заповіді так легко, і все ж таки… якщо тільки ви подивитеся на всіх людей правильно, то невдовзі дійдете розуміння, що і це, по суті цілком природне для людини, виконання заповіді не відбувається або відбувається лише дуже рідко, і тоді не з радістю, а з великими зусиллями.
Як невтолима жага буяє над усіма людьми – чи вони білі, жовті, коричневі, чорні чи червоні – заздрість до ближніх щодо того, чим вони самі не володіють. А висловлюючись ще краще, заздрість до ближнього у всьому! І в цій заздрості вже є заборонене жадання! Тим самим порушення заповіді вже здійснене, і це стає коренем багатьох зол, які швидко приводять людину до падіння, з якого вона часто ніколи вже не підіймається.
Пересічна людина, як не дивно, рідко цінує те, чим вона володіє, а завжди лише те, що їй ще не належить. Тьма старанно розсіювала жадібність, і, на жаль, людські душі надто охоче віддалися тому, щоб створити найродючіший ґрунт для цього прикрого посіву.
Таким чином, з часом у більшої частини людства основоположним для всіх їхніх діянь стало жадання майна інших. Починаючи з простих бажань, що підсилюються хитрістю, умінням умовляти, аж до безмежної заздрості у постійному невдоволенні та аж до сліпої ненависті.
І будь-який шлях для отримання вдоволення ще й вважався правильним, якщо надто відверто не протистояв земним законам. У зростаючій пристрасті до придбання Божа заповідь залишилася без уваги! Кожний вважав себе дійсно порядним, доки не притягався земним судом до відповідальності. Але уникнути цього не коштувало йому багато зусиль, бо він використовував найбільшу обережність та найгострішу кмітливість розсудку, якщо в його намірах було безцеремонно нашкодити ближнім, коли це було необхідно, аби дешево дістати собі який-небудь пожиток.
Він не думав про те, що саме це насправді обійдеться йому значно дорожче, ніж та користь, яку можуть принести йому усі земні матеріальні засоби! Так звана кмітливість стала козирем! Але сама кмітливість, згідно з сьогоднішніми поняттями, – це не що інше, як вицвіт хитрості або її підсилення. Дивно лише, що кожен ставиться до хитрої людини з недовірою, а до розумної – з повагою! Основне загальноприйняте ставлення виявляє цю недоладність.
Хитра людина – дилетант у вправності вдоволення свого жадання, у той час як розсудково розумні люди стали в цьому майстрами. Дилетант не вміє надати своєму волінню гарних форм і тому пожинає лише жалісне презирство. А до майстра рине найзаздрісніше захоплення з боку тих душ, які віддаються такій самій прихильності!
І тут заздрість, бо на ґрунті сьогоднішнього людства навіть захоплення подібним родом не може бути без заздрості. Людям не відома ця сильна пружина багатьох зол, вони вже навіть не знають, що ця заздрість у різноманітних видах у нинішній час підкорила собі та керує всім їхнім мисленням та поведінкою! Вона сидить як в окремій людині, так і в цілих народах, керує державами, породжує війни, а також партії та вічне сперечання, навіть там, де лише двом людям треба щось обміркувати!
«Де ж послухання Десятої заповіді Бога?» – хотілося б, застерігаючи, крикнути державам! З найбезжальнішою жадобою кожна з земних держав прагне лише того, чим володіє інша! При цьому вони не зупиняються ні перед вбивством окремих осіб, ні перед масовими вбивствами, ні перед поневоленням цілих народів, аби тільки самим досягти величі. Гарні промови про самозбереження та самозахист лише відмовки, бо вони самі ясно відчувають, що треба щось сказати, аби трохи ослабити, виправдати ці страшні злочини проти заповідей Бога!
Але це їм нічого не дасть, бо невблаганний той грифель, який вписує недотримання заповідей Бога у Книгу світових подій, нерозривні нитки карми, які при цьому прив’язуються до кожної окремої людини, так що найменший рух у її мисленні та поведінці не може загубитися неспокутуваним!
Хто може оглянути всі ці нитки, той побачить, який жахливий суд тим самим уготований! Сум’яття та крах усього досі побудованого – це лише перші легкі наслідки цього найганебнішого з насильств над Десятою заповіддю Божою! Ніхто не зможе бути милостивим до вас, як тільки нині сукупне діяння почне все більше та більше насуватися на вас. Іншого ви не заслужили. Тим самим станеться лише те, що ви самі собі нав’язали!
Вирвіть повністю з ваших душ це нечисте жадання! Подумайте, що і держава складається лише з окремих людей! Облиште будь-яку заздрість, ненависть до тих людей, які, на вашу думку, володіють значно більшим, ніж ви самі! На це є своя причина! Але ви одні несете всю вину за те, що не здатні усвідомити цю причину, бо добровільно нав’язали собі жахливе та не угодне Богу звуження своєї здатності до осягнення, яке повинно було з’явитися як наслідок вашого злощасного догоджання розсудку!
Хто в новому Царстві Бога тут, на землі, не хоче бути задоволений становищем, яке дане йому внаслідок дії власних, ним самим створених ниток карми, той і не гідний жити в ньому! Не гідний, щоб цим йому давалася можливість порівняно легко спокутувати старий тягар вини, що висить на ньому, та водночас ще й духовно дозріти, аби знайти шлях угору, до вітчизни всіх вільних духів, туди, де царює лише світло та радість!
У майбутньому кожний невдоволений буде безжально зметений як непридатний порушник нарешті бажаного миру, як перепона для здорового сходження! А якщо в ньому ще існує добрий зачаток, який є надійною запорукою швидкого повернення до кращого, то він прийде до пізнання безумовної достовірності мудрої Божої Волі; достовірності також і для нього, який лише через короткозорість своєї душі та бажану ним самим глупоту досі не зміг усвідомити, що ложе, в якому він зараз знаходиться на землі, було виготовлене ним одним для себе як безумовний наслідок всього його дотеперішнього буття, кількох потойбічних, а також земних життів, отже не є сліпим свавіллям випадку!
При цьому він нарешті усвідомить, що йому самому необхідне саме те та тільки те, що він переживає і де знаходиться, так само як і обставини, в яких він народився, разом з усім тим, що з цим пов’язано!
Якщо він буде старанно працювати над собою, то просуватиметься вгору не лише в духовному, а й у земному сенсі. Якщо ж він буде вперто намагатися пробити собі інший шлях, безцеремонно та на шкоду своїм ближнім, то це ніколи не зможе принести йому справжньої користі.
Для людських душ це буде суворою боротьбою, доки вони зможуть звільнитися від звичних порушень Десятої заповіді Бога, тобто змінитися в цьому, щоб нарешті жити насправді згідно з нею у своїх думках, мовленні та поводженні! А всіх тих, хто цього не зможе, чекають страждання та знищення тут, на землі, і в потойбічному світі!