На крадія дивляться як на одне з найогидніших створінь. Крадієм є кожний, хто бере в іншого що-небудь з його власності без його згоди!
У цьому лежить пояснення. Аби правильно дотримуватися цієї заповіді, людині не треба робити нічого іншого, крім того, що завжди ясно розрізняти, що належить іншому! Це неважко – зразу ж скаже собі кожний. І цим він вже закрив для себе це питання.
Звичайно, це неважко, як неважко дотримуватися, по суті, усіх десяти заповідей, якщо тільки дійсно цього хочеш. Але при цьому умовою завжди залишається те, щоб людина їх справді знала. А цього багатьом і бракує.
Для дотримання цієї заповіді чи обдумував ти серйозно, що саме є власністю іншого, з якої ти не маєш права нічого брати?
Це його гроші, прикраси, одяг, ймовірно, також будинок та двір із худобою та всім, що до цього належить. Але в заповіді не говориться, що вона стосується лише грубоматеріального земного майна! Адже є цінності, які ще набагато дорожчі!
До власності людини відноситься також її добре ім’я, суспільна повага, її думки, її своєрідність, а також і довіра, якою вона користується в інших, і якщо не в усіх, то, принаймні, в деяких!
Якщо ж ми дійшли такого розуміння, то не одна горда душа вже дещо сторопіє перед цією заповіддю. Бо спитай самого себе: чи ти ще ніколи не намагався, закликаючи до обережності, можливо з добрим наміром, похитнути чи повністю підірвати довіру, якою користується одна людина в іншої? Тим самим ти у повному значенні слова обікрав того, кого стосувалася ця довіра! Бо ти позбавив його довіри або, щонайменше, намагався це зробити.
Ти також обкрадаєш свого ближнього, якщо знаєш що-небудь про його обставини та передаєш ці відомості без його згоди. З цього ти можеш зрозуміти, як сильно заплутані у тенетах вини всі ті люди, які намагаються скористатися з таких речей або займаються подібним у діловій сфері.
Самозаплутування в цьому тягне за собою такі величезні тенета в результаті усіх наслідків цієї діяльності, яка постійно порушує Божі Закони, що ці люди вже ніколи не зможуть звільнитися, бо часто вони обтяжені сильніше, ніж зломники та крадії у грубій матеріальності. Винні та подібні приховувачам ті, хто підтримує таких «ділових людей» та сприяє їм у їхньому гріховному промислі.
Кожна відкрито й чесно мисляча людина, все одно, приватна чи офіційна особа, має право та обов’язок вимагати пояснення, а якщо треба, то й відповідні документи безпосередньо від людини, що приходить до неї з яким-небудь проханням, аби на їх підставі вирішити, наскільки вона може довіряти їй та виконати її бажання. Все інше нездорове та згубне.
Виконання цієї заповіді водночас має ще й той результат, що все більше й більше пробуджується відчуття, а здібності людини розвиваються, вивільнюються. Тим самим вона отримує справжнє знання людей, втрачене нею лише через любов до спокою. Поступово вона позбавляється мертвого, механічного, а сама знову стає живою людиною. З’являться справжні особистості, у той час як зрощена нині масова тварина повинна буде зникнути.
Візьміть на себе обов’язок поміркувати над цим та дивіться, щоб у кінці ви все ж таки не знайшли на сторінках книги ваших боргів багатьох порушень саме цієї заповіді!